Грані тисячоліть на струнах слова

«Мова – жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Цей вислів належить відомому українському письменнику – класику Панасу Мирному. Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

З нагоди відзначення Міжнародного Дня рідної мови Арбузинська районна бібліотека для дітей запросила учнів 4Б класу НВК «Пролісок» (класний керівник Єсауленко І.М.) на свято мови  «Причасти мене розмовою, українською мовою».

Впродовж заходу присутні ділились своїми думками про значення рідної мови в житті кожної людини, про своє відношення до мов світу, а особливо до своєї – української.

Поки існує мова, існує народ. Ткаченко Н.М. – дитяча поетеса, член районного літературного об’єднання «Дар» поділилася з присутніми своїми міркуваннями щодо значення української мови у сучасному просторі, прочитала вірш «Моя Україна», який написала до свята рідної мови, та ознайомила присутніх зі своїми новими віршами.

Ведучі  заходу Середенко А.В. і Ляпало С.М. запропонували присутнім інтелектуальну гру – це конкурс знавців української мови. Змагалися 2 команди: «Мовознавці», «Дивослово». Діти мали змогу показати свої знання, уміння, навички, ерудицію, кмітливість у знанні рідної мови. Також прониклися почуттями національної гідності, повагою до всього українського, бажанням розмовляти рідною мовою. Вправно добирали слова-рими,  закінчували  прислів'я, розгадували кросворди, загадки, знаходили відповіді у словах. Особливо четвертокласникам сподобався «Фразеологічний звіринець» та «Фразеологічна математика».

Рідне слово… Скільки в ньому чарівних звуків, животворного трепету і вогню, лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Мова – показник існування нації. Під час спілкування із вуст дітей з гордістю звучала поезія, як класиків так і сучасних авторів. Згадали Шевченкове:

«Ну що б здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує…»

В читальному залі бібліотеки було оформлено книжково-ілюстративну виставку «Мова – це духовна святиня народу». Тематика виставки допомагає виховувати почуття любові до рідної мови, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич й могутню силу.

Свято мови добігло кінця. За ті знання, які  продемонстрували школярі на святі, за  працю, за наполегливість, за знання української мови 4Б клас був нагороджений Подякою.